Останнім часом на просторах Інтернету (і не тільки) з'явилося багато привабливих пропозицій від різних фірм з надання послуг так званої альтернативної ліквідації або експрес-ліквідації. Привертаючи увагу потенційних клієнтів найкоротшими
термінами і відносно високими гонорарами за свої послуги, юридичні фірми обіцяють вирішити накопичені проблеми без будь-яких наслідків в подальшому.
За свою діяльність господарське товариство накопичує певну кількість зобов'язань, таких як, наприклад, кредиторська заборгованість, наявність проблемної бухгалтерської документації, коли перевірка податкової вкрай не бажана, а також
інші питання, на вирішення яких можуть піти роки. І в цей момент, побачивши оголошення, в якому описані вищезазначені питання, потенційний клієнт знаходить порятунок від усіх проблем своєї господарської діяльності. Але вже після
отримання першої (безкоштовної) консультації все виявляється не так, як уявлялося на момент читання оголошення. Виявляється, що під послугою альтернативної ліквідації або, так званої, «експрес-ліквідації» ховається зовсім не
ліквідація в юридичному розумінні. Перш за все, необхідно зауважити, що ні в Цивільному кодексі, ні в Господарському кодексі і, вже тим більше, в законі України «Про реєстрацію» такого терміну як «експрес-ліквідація» немає (!).
Ознайомившись з нормами закону, можна помітити, що процес ліквідації складається з певного порядку дій і процедур, спрямованих на припинення діяльності. Кінцевим результатом ліквідації є внесення відомостей до Єдиного державного
реєстру (ЄДР) про припинення діяльності юридичної особи.
Яким може бути здивування потенційного клієнта, коли йому скажуть, що й після так званої ліквідації, його господарське товариство продовжить своє існування, з тим же ідентифікаційним кодом, але вже з іншою відповідальною особою, яка
змінюється шляхом здійснення реєстраційних дій щодо зміні засновника. Здійснити таку ліквідацію можна шляхом продажу учасником своїх корпоративних прав іншій особі. Продаж можливий як за номінальною вартістю, визначеною у статуті,
так і за ринковою ціною, а так само і за ціною, встановленою угодою сторін, в тому числі і нижче номінальної вартості. Що за особа - покупець - це вже інше питання. До нього ми ще повернемося. Тому, про яку ліквідацію тут йде
мова, навіть людині, далекій від юриспруденції, стане зрозуміло вже під час першої консультації з фахівцем компанії в області експрес-ліквідації.
Наслідки експрес-ліквідації такі, що з того моменту, як держ. реєстратор виконає всі дії, пов'язані зі змінами у статутних документах, контролюючі органи зобов'язані звертатися з усіх питань, що стосуються діяльності підприємства,
до нового керівника. Тобто відбувається заміна посадових осіб підприємства та зміна засновників. Змінюється і юридична адреса, і назва, а от ідентифікаційний код залишається незмінним. Відразу виникає питання до особистості нового
керівника: це особа реальна чи фіктивна, чи існує він в природі або тільки в документах? З цього моменту через це підприємство можливі будь-які дії з боку нових власників, у тому числі й такі, що порушують закон. Яким чином нові
господарі будуть вести підприємство - відомо лише їм самим; чи буде воно ліквідовано згідно з процедурою, встановленою законом, - питання відкрите. Так само як і не можна заздалегідь дізнатися про ймовірну підприємницьку
діяльність товариства в майбутньому.
Діяльність подібних підприємств нерідко ведеться з порушенням закону і потрапляє під норми кримінального кодексу України. Податковими органами фіксуються всі фінансові операції підприємства та у разі, якщо з'ясується, що новий директор
з цими ініціалами та ідентифікаційним номером присутній ще в десятці-другій фірм, то перевірки тут не уникнути. Вся діяльність підприємства починає прояснюватися після питань до фіктивного директора, якого немає в природі. І відповідальність
у даному випадку лягає, на жаль, на попереднього власника. У разі виявлення повістки від правоохоронних органів особа зобов'язана з'явитися на допит і дати пояснення щодо діяльності підприємства в якості свідка, хоча перекваліфікація
в обвинуваченого у справі і пред'явлення звинувачень - не рідкість.
І останнє: варто зауважити, що навіть у разі продажу підприємства відповідальність з керівника за, наприклад, не сплату податків, зборів та інших обов'язкових платежів підприємством або невиплата заробітної плати працівникам не звільняє
попереднього директора підприємства від кримінальної відповідальності і не переносить таку відповідальність на нового директора в разі його заміни.
Тому, під продажем власником своїх корпоративних прав іншій особі та призначенням нового директора мається на увазі зовсім не ліквідація підприємства.
Так звана «експрес-ліквідація» законом на даний момент не заборонена і ґрунтується на ступені довіри до тих осіб, які візьмуть на себе зобов'язання надалі сумлінно провести повну процедуру ліквідації відповідно до законів України
і не використовувати підприємство в будь-якій іншій діяльності, відповідальність за яку передбачена Кримінальним кодексом України. Процедура ліквідації описана в законі і ніякі інші дії, що їй не відповідають, не можуть називатися
«ліквідацією».
Основні документи, що регулюють порядок ліквідації суб'єктів підприємницької діяльності:
- Цивільний кодекс України;
- Господарський кодекс України;
- ЗУ "Про господарські товариства" N 1576-XII від 19.09.91 р.;
- ЗУ "Про акціонерні товариства" N 514-VI від 17.09.2008 р.;
- ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" N 755-IV від 15.05.2003 р.;
- ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" N 2343-XII від 14.05.92 р.
