За час співпраці Юридичної компанії "Lion's Mark" з іноземними партнерами та клієнтами, що перебувають на законних підставах на території України, все частіше від них (а іноді і від громадян України) можна почути
питання щодо шлюбного договору або контракту. Коло питань при цьому досить широке: від можливості укладення до переліку умов, які знаходять своє відображення в шлюбному контракті. Цікава особливість: ніхто з іноземних громадян
не цікавився питанням про необхідності укладення шлюбного контракту, оскільки це питання вже було вирішене задовго до приїзду на територію України, можливо навіть раніше, ніж був розроблений бізнес-план і вміст переліку
видів діяльності в установчому документі. Це говорить про те, що люди, які накопичили певне майно, намагаються законними способами його захистити і позначити майнові кордони володіння, щоб згодом не позбутися
його частини на цілком законних підставах.
Необхідність складання шлюбного договору диктується не стільки недовірою подружжя один до одного, скільки бажанням при можливому розлученні не шукати істини в судах і не виставляти подробиці особистого життя на загальний огляд.
Шлюбний договір спрямований на врегулювання питань майнового характеру, як у шлюбі, так і при розлученні. А як наслідок, при розлученні судові тяжби відпадають. І все ж це так лише на перший погляд і цілком залежить від
правильності складання шлюбного договору.
Можливість укладення шлюбного контракту в Україні існує з 1994 р. На жаль, в силу менталітету більшість громадян вважають шлюбний контракт проявом недовіри і не знаходять об'єктивних причин його укладення, а тому так і не знають,
для чого він власне-то й потрібен. Разом з цим, за статистикою в Києві за перші вісім місяців 2012 р. було укладено близько 13888 шлюбів, а розірвано 5871, тобто на кожні 100 шлюбів було 42 розлучення. Дані зі статистичних
спостережень позитивними назвати досить важко. А у що може перетворитися шлюборозлучний процес - про це краще промовчимо. Тут доречно лише згадати фільм «Війна сім'ї Роуз».
Не дивлячись на вплив економічної кризи на доходи більшості українців, зростання добробуту серед певних верств населення все ж помітне, особливо серед мешканців великих міст. Але в той же час говорити про те, що шлюбний контракт
розрахований більше на представників забезпеченого населення, які вирішили при вступі в шлюб передбачити всі можливі ситуації, перш за все майнового характеру, - буде неправильно. Всім категоріям населення при розлученні
ділити майно вельми складно, а якщо справа доходить до суду, - це буде ще й досить затратно. І все ж зазначимо, що в більшості випадків укладення шлюбного контракту відбувається саме при шлюбі з іноземцем і саме за його
бажанням. Середній вік бажаючих укласти шлюбний контракт складає мінімум від 30 років. Однією з головних умов при укладанні шлюбного контракту є бажання одного з подружжя залишити за собою право на володіння майном,
при цьому друга половина поступається свого права на нього.
Зміст шлюбного контракту передбачає досить вузький перелік питань відносно життя подружжя. Якщо порівнювати, наприклад, з США, де наявність шлюбного контракту сприймається як невід'ємна частиною подружніх відносин, в Україні
визначене лише те коло питань між подружжям, які зачіпають відносини в галузі фінансів, грошових зобов'язань, майна, користування майном тощо. Ніякі особисті стосунки за типом частоти виконання "подружнього обов'язку", розвитку
розумових здібностей одного з подружжя, підтримки тіла в спортивній формі, поваги, любові не можуть бути врегульовані шлюбним контрактом. Втручання в особисті відносини подружжя шлюбним законодавством не передбачено.
До того ж, важко собі уявити, як саме здійснюватиметься контроль над виконанням нематеріальних вимог і їх фізичний підтвердження у разі подання доказів. Відповідно до положень Сімейного кодексу України об'єктом шлюбного
контракту може виступати виключно майнова сторона шлюбу, а не взаємини особистого характеру. Так само можна обумовити питання, пов'язані з опікою подружжя над дітьми. Наприклад, здійснити поїздку з дитиною за кордон одного
з батьків буде проблематично, якщо другий не дав нотаріально завіреного дозволу. Ось тут і допоможуть пункти шлюбного договору.
Укласти шлюбний контракт мають право як особи, що подають заяву про реєстрацію шлюбу, так і ті, хто вже перебуває в ньому. Для перших шлюбний контракт діє з самого моменту реєстрації шлюбу, для других - лише будучи нотаріально
завіреним. Шлюбний контракт складається виключно у письмовій формі і в обов'язковому порядку завіряється у нотаріуса, інакше він не буде мати юридичної сили. Особи, які перебувають в т.зв. «Цивільному шлюбі» (співмешканці)
не мають права укладати шлюбний контракт, так як їх відносини не оформлені в органах РАЦС офіційно. А це є необхідною умовою. Але вони цілком можуть укласти договір щодо порядку користування спільно нажитого майна. Термін,
протягом якого буде діяти шлюбний контракт, разом з терміном дії окремо обумовлених у ньому прав, а також обов'язків може визначатися самими подружжям за бажанням або може бути зазначений загальний термін. Так чи інакше,
при розриві відносин дію контракту припиняється. Разом з тим, термін можливо змінити при взаємній згоді сторін. Неприпустимо і одностороннє розірвання контракту. Звернемо увагу, що будь-яку зміну умов або окремих положень,
що містяться в шлюбному контракті, необхідно засвідчувати нотаріально. Існує можливість розірвати шлюбний контракт на підставі судового рішення.
Так чи інакше, кожен сам для себе вирішує питання про необхідність шлюбного контракту, його умов, терміну дії. Головне, оформити такий договір у суворій відповідності до чинного законодавства, щоб він мав юридичну силу протягом
своєї дії, не будучи визнаним недійсним у силу яких-небудь обставин. Так, шлюбний контракт можуть визнати недійсним, коли його зміст суперечить закону, нормам моралі, якщо мали місце обставини, які перешкоджали свободі волевиявлення
однієї зі сторін, якщо він укладений з особою, яка в силу закону обмежена у дієздатності, якщо контракт суперечить інтересам і правам дітей. Тому мало просто знайти типову форму контракту в інтернеті і, заповнивши її, прийти
до нотаріуса. Тут необхідно пройтися по кожному складеному пункту контракту, пояснюючи його з точки зору Сімейного кодексу України, а найголовніше, приділяючи увагу можливим наслідкам його порушення для кожної зі сторін.
При індивідуальній роботі враховуються всі побажання подружжя і приводяться в контракті до форми, яка вимагається законодавством. Адже якщо умова, прописана в контракті, навіть нотаріально завіреному, суперечить нормам Сімейного
кодексу, то він автоматично визнається недійсним. А тонкощі сімейного законодавства краще доручити саме фахівцям у цій галузі і ніяк інакше.
Коли майбутнє подружжя або таке, що вже відбулося, все-таки зважуються на складання шлюбного контракту, то при виникненні будь-яких сумнівів щодо необхідності та доцільності його укладення або щодо умов, які містяться в ньому,
краще відразу проконсультуватися з фахівцем в цій області, який надасть вичерпну інформацію станом на момент звернення. Це належним чином збереже сили й нерви в майбутньому і буде гарантувати наявність обумовлених прав при
настанні реальних правових наслідків.
